Причиною занепокоєння можуть стати недоброякісні корми, загибель матки, надмірна сухість або вологість повітря, висока температура, надмірне утеплення, необережне відвідування зимівника, яскраве світло, стукіт, проникнення у вулики мишей.
Будь-яке порушення спокою, навіть короткочасне, викликає у відповідь досить болючу реакцію бджолиної сім'ї.
Рівень обміну речовин різко зростає, бджоли приходять у збуджений стан, багато особин відриваються від клубу і застигають на холодних стільниках, стінках та підлозі вулика. Можливі й більш важкі наслідки: масова загибель бджіл, а то й усієї бджолосім'ї.
Благополучний результат зимівлі багато в чому визначається майстерністю бджоляра, його вмінням створити бджолам умови, близькі до природних. Недаремно цей період життя бджіл називають фундаментом бджільництва.
Зимівля під відкритим небом: добре загартування
Бджоли зимують на звичайних місцях. З настанням стійких холодів їм відкривають льотки на весь просвіт. Величина льотка не істотно впливає на температуру у вулику. У той же час велика щілина унеможливлює закупорку льотка мертвими бджолами, покращує вентиляцію, знижуючи ймовірність скупчення вогкості у вулику.
Сухе холодне повітря дуже повільно надходить у вулик знизу, а виходить через верхній льоток і стелю. Завдяки стільникам та утеплювальним подушкам у вулику немає протягів. Клуб бджіл не продувається, а ніби омивається слабким потоком повітря. Висота літкових отворів у багатокорпусному вулику – 20 мм.
Щоб льотки не забивалися снігом, не продувалися вітром, а також щоб бджіл не турбували птахів, до передніх стін вуликів приставляють дерев'яні щити.
Сніг поступово засипає вулики. На пасіці виростають невеликі пагорби, під якими спокійно переживає зиму численна бджолина родина. Тільки до весни в кучугурах від тепла, що виходить з вулика, з'являються маленькі дірочки – продухи.
У сильний мороз верхній льоток закривається пробкою з інею. Це уповільнює вентиляцію. У другій половині зими, коли клуб переміщається у верхню частину гнізда, бджіл можна побачити і прослухати через льоток.
На відкритих місцях, у степу, де взимку дмуть сильні вітри, вулики обгортають з боків і ззаду толем, залишаючи відкритою передню стінку. Вулик можна укутати з усіх боків. Але тоді навпроти льотка необхідно прорізати отвір і толь навколо нього притиснути планками до вулика, щоб не було зазору, в який бджоли могли б потрапити, виходячи на обліт.
Чорний колір обгортки поглинає сонячне тепло, сприяє прогріванню вулика та обльоту бджіл пізньої осені та ранньої весни, а у відлигу – і взимку. Зимовий клуб може розширюватися та змінювати положення.
Сім'ї, які зимують на волі, не потребують особливого догляду. З настанням весни від передніх стін вуликів відкидають сніг, щоб не заважав вильоту бджіл, щити прибирають.
Видатний вчений-бджоляр Н. М. Вітвіцький вважав, що зимівля на волі зберігає природні властивості медоносних бджіл: стійкість до хвороб, витривалість в умовах довгої несприятливої весни, вирощування великої кількості розплоду.
Золоте правило бджоляра
Бджіл можна заносити на зиму до приміщення. Головне – робити це вчасно.
Бджолярі мають золоте правило: заносити вулики в зимівник якомога пізніше, а виставляти – якомога раніше.
Зимівники будують спеціально або пристосовують під них порожні приміщення, наприклад сараї або підпілля житлових будинків. Вони захищають бджіл від вітру і морозу, а добре обладнані – дозволяють підтримувати необхідну температуру і вологість повітря.
Вважається, що бджоли поводяться спокійно при температурі повітря в приміщенні 0-4 °С і вологості не вище 80%.
Надзвичайно важлива хороша вентиляція. Вона має забезпечити десятикратну зміну повітря у приміщенні впродовж доби. За допомогою припливно-витяжної системи повітрообміну в зимівнику можна регулювати температуру та вологість повітря.
Бджіл прибирають із точка, коли стає ясно, що настала стійка холодна погода. Поспішати не слід. Ранні морози та перший сніг – це ще не зима. Вони не є сигналом для перенесення вуликів у зимівник.
Не варто боятися того, що стінки вулика охолонуть, а потрапивши в укриття, відпітніють і відволожаться. При хорошій вентиляції вогкості у вуликах немає.
Восени досить часто за холодними днями настає тепла погода, сприятлива для пізнього обльоту.
Бджоли, замкнені в задушливий зимівник, відчувають повернення тепла, хвилюються, шумлять, вилітають із вуликів. Навіть посилена вентиляція приміщення не завжди допомагає.
- Перед тим, як вулики перенести в зимівник, льотки закривають, щоб бджоли не вилітали.
- Вулики обережно переносять на ношах, намагаючись уникнути ударів та поштовхів.
- У зимівнику їх розставляють рядами, іноді на два поверхи, льотками всередину приміщення.
- Розмістивши вулики, відкривають верхні та нижні льотки, заґратовують їх.
При зимівлі у приміщеннях ймовірність проникнення мишей у вулики набагато вища, ніж при зимівлі на волі. Тому на підлозі, по кутах, ставлять мишоловки або розкладають отруєну приманку.
У центрі приміщення підвішують термометр і психрометр для спостереження за температурою та вологістю повітря.
У зимівник заходять не частіше одного разу на місяць, а також під час зимових морозів та відлиги. Часті відвідування турбують бджіл, вони хвилюються і потім довго не можуть заспокоїтися. При огляді користуються кишеньковим ліхтариком із червоним склом. Несподіване яскраве світло лякає та збуджує бджіл.
З появою розплоду бджолам потрібно більше свіжого повітря. Тому навесні вентиляцію посилюють.
Слідкуйте за зимівлею
Визначити стан бджіл взимку можна лише за зовнішніми ознаками та "голосом" бджолиної родини.
Якщо бджоли зимують на волі, вам знадобляться гумова трубочка довжиною 1 м і дріт із загнутим кінцем. Підійдіть до вулика, загляньте в льоток. Якщо він вільний, значить повітря надходить у вулик нормально. Вставте один кінець трубки в льоток, а другий – притуліть до вуха: ви почуєте голос сім'ї.
Тихий та рівний – вказує на те, що бджоли зимують нормально. На початку зими він чутніший у нижнього льотка, а в кінці, коли клуб переміститься вгору, – у верхнього. Різноголосе звучання – ознака відсутності бджоломатки.
Щоб знати, як бджоли реагують на низьку температуру, прослухайте їх у сильні морози та відлиги. Намагайтеся вловити різницю в звуках. Якщо це можливо, зробіть запис звучання бджіл.
За допомогою дроту дістаньте з дна вулика мертвих бджіл та сміття. За ними також визначають перебіг зимівлі. Мало загиблих бджіл – природний відхід, багато – значить щось там неблагополучно. Сухий підмор – зимівля проходить нормально, запліснявілий – в гнізді сиро і потрібно терміново посилити вентиляцію.
Нонна Муквіч
© Журнал "Городник"
ФОТО: pixabay.com, pexels.com