Ваш помощник каждый день
Подпишитесь
Цветы и растения

Красуня канна у саду: агротехніка, посадка, вирощування, зберігання посадкового матеріалу

19 августа 2020
271
Красуня канна у дизайні саду: агротехніка, посадка, вирощування, збеігання посадкового матеріалу зимою

Рід Канна (Canna L.) об'єднує близько 50 видів багаторічних трав'янистих рослин родини Каннові (Саnnасеае). Поширені вони в тропіках Південної Америки. У Європі відомі як декоративні рослини з XVII століття.

Рослини з блискучим великим загостреним на кінці зеленим або пурпуровим листям. У літні місяці довгі (0,6-2 м) м'ясисті квітконосні стебла прикрашені кількома яскраво-червоними або жовтими трубчастими квітками, зібраними в колосовидні суцвіття.

Оскільки канни цінуються перш за все як декоративно-листяні рослини, то селекція була спрямована на підвищення різноманітності забарвлення листової пластинки – від зеленої до червоної з бронзовим відтінком, а також зі смугастим, фіолетовим, темно-пурпуровим листям.

Слід відзначити, що у канни дуже гарне не тільки листя, але і квітки. Період цвітіння канн тривалий – з липня до заморозків.

Канна індійська (Canna indica Roscoe) родом із Західної Індії. Її довгі, густо вкриті листям нерозгалужені стебла досягають 90 см у висоту. У неї лискуче, світло-зелене або в червону смужку листя і трубчасті квітки від яскраво-рожевого до червоного кольору.

Є родоначальницею ряду видів, які сьогодні прийнято виділяти в вид Канна садова (С. х generalis Bailey). 

Численні сорти (близько 1000) – складні гібриди декількох видів – об'єднують під загальним назвою Канна садова (Canna x generalis L.H.Bailey). Синонім: Канна Хортенса (Canna x hortensis Guillaumin).

У сучасному садовому дизайні канна гібридна, або садова (С. generalis), займає одне з центральних місць. В одиночних і групових посадках, в композиції з іншими декоративними рослинами вона виглядає досить ефектно.

Квітки у канн дуже великі (діаметр 12-25 см), високодекоративні, правда, без аромату. У сучасних сортів не тільки квітки різноманітного забарвлення (від білого до темно-червоного, з різними відтінками), але і листя (зелене, смугасте, сизо-зелене, пурпурове і ін.). При сприятливих умовах канни зацвітають в середині літа. Цвітіння рясне, триває до осінніх заморозків.

Рослини утворюють довгі, густо вкриті листям стебла, що досягають у висоту 0,5-2 м і більше (в залежності від сорту).

Існує думка, що канна – рослина вибаглива. Певною мірою це справедливо. Вона вимоглива до тепла, світла, ґрунту, вологи.

Щоб зрозуміти основу агротехніки цієї рослини, згадаємо, що сучасні сорту походять від диких форм, які ростуть в Центральній і Південній Америці, Індії, Китаї, тобто в регіонах з теплим і вологим кліматом, де у рослин немає вимушеного періоду спокою.

В Україні з успіхом вирощують канну індійську (С. indica L.) c червоними квітками – представницю дикої тропічної флори Індії, Центральної та Південної Америки.

Культивувати канну можна не тільки у відкритому ґрунті, а й як кімнатну або оранжерейну рослину.

У зимових садах серед тропічних вічнозелених рослин вона по праву займе гідне місце. 

Розмножують канну поділом розрослих кореневищ (вегетативно) і насінням.

Насіннєвий спосіб використовують для розмноження видів, а також в селекційних цілях.

  • До підготовки посадкового матеріалу приступають в кінці березня - квітні. Кореневища дістають зі сховища, очищають від землі і ділять на частини з допомогою ріжучого інструменту (ніж, секатор, ножиці і т. п.). Ріжучі інструменти необхідно промивати в розчині марганцевокислого калію або прального порошку. Для якнайшвидшого загоєння місце зрізу обробляють деревним попелом.
  • Після цього поділки розкладають (в один шар) в сухому холодному приміщенні і витримують три доби при температурі 10-15 ° С.
  • Висаджувати поділки для вигонки розсади можна в квіткові ємності, теплиці або парники. Ґрунтосуміш повинна бути легкою і родючою, з перегною (торфу, прілого листя), дернової землі, грубозернистого піску (2: 1: 0,5).

Вигонку розсади проводять при температурі 20-35 ° С. У парнику при температурі 30-35 ° С і відносній вологості 75-80% впродовж 1-2 тижнів відбувається інтенсивне коренеутворення, а після цього терміну починається активний ріст вегетативної маси. 

Перед посадкою у відкритий ґрунт впродовж 1-2 тижнів розсаду необхідно загартувати (поступово привчити до умов зовнішнього середовища). Таку ж процедуру потрібно провести і з рослинами, які зимували в житловому приміщенні, інакше вони отримають опік листя, що затримає їх ріст і розвиток. 

Розсаду висаджують у відкритий ґрунт, коли мине загроза нічних заморозків. В умовах північної частини України це III декада травня.

Готові до висадки поділки повинні мати 1-2 розвинених здорових листка (без світлих, темних, сухих плям або крапок), хворі рослини вибраковують.

Місце для посадки вибирають сонячне, захищене від вітру. Під перекопування на 1 м2 вносять 4-5 кг перегною або компосту і 0,5 кг деревного попелу або 30 г нітроамофоски. Площа живлення – 40х40 - 80х90 см (в залежності від сорту і виду насаджень).

Висаджують рослини на рівні кореневої шийки або на 1-2 см нижче, рясно поливають теплою (20 ° С) водою. Завдяки здатності швидко відновлювати пошкоджену кореневу систему, канни при пересадці приживаються дуже легко.

Впродовж усього вегетаційного періоду ґрунт під рослинами повинен бути вологим, але не надмірно. Крім того, ґрунт навколо рослин потрібно постійно рихлити і прополювати, видаляючи бур'яни. Для полегшення догляду посадки потрібно мульчувати виполотими і підв'яленими бур'янами травами, перегноєм, торфом або подрібненою соломою.

Щоб рослини добре розвивалися і рясно цвіли, проводять 2-3 підживлення (з інтервалом в 2 тижні) розчином курячого посліду (1:10 - 0,5 л під кожну рослину), нітроамофоски (15-20 г на одну рослину). Безпосередньо перед цвітінням бажано підживити рослини розчином деревного попелу (1:10 - 0,5 л під кожну рослину). Незалежно від терміну виконання кореневих підживлень, через 2-3 тижні після висадки рослин проводять позакореневе підживлення розчином мікроелементів. 

Впродовж всього періоду вегетації канни можуть пошкоджуватися попелицями, червоним кліщем, личинкою метелика білянки  капустяної. Уражені шкідниками рослини відстають у рості, пізніше зацвітають. Тому при перших ознаках появи шкідників рослини обробляють інсектицидами (актара 25WG, конфідор Максі і ін.). Проти кліща застосовують препарати інсекто-акарицидної або акарицидної дії.

Терміни початку цвітіння канн залежать від багатьох чинників – сорту, агротехніки, температури навколишнього середовища і т. п. Зазвичай вони коливаються в межах 90-130 днів. Відцвілі суцвіття рекомендується регулярно видаляти, зрізуючи їх секатором, ножем або ножицями. Канни, висаджені в дуже пізні терміни або в тінистих місцях, можуть не зацвісти.

Найбільш відповідальний момент в агротехніці вирощування цієї культури – зберігання кореневищ.

Більшість квітникарів відмовляються вирощувати канни саме з цієї причини. Проте є маса способів, що дозволяють рослинам благополучно перезимувати.

Для зберігання невеликої кількості посадкового матеріалу застосовують наступний спосіб (найпростіший і надійний):

  • перед осінніми заморозками разом з грудкою землі потрібно пересадити вегетуючі рослини в квіткові ємності і до весняної посадки вирощувати їх як кімнатні (помірно поливати, виключити підживлення, регулярно обрізати на 2-3 см від рівня ґрунту пагони з пожовтілим листям). В таких умовах окремі рослини можуть повторно зацвісти.

В інших випадках обережно викопують кореневища канн перед початком осінніх заморозків разом з грудкою землі, яка повинна повністю покривати все кореневище. 

Якщо вегетативна маса все ж підмерзла, кореневища слід викопати негайно, поки до них не надійшли дубильні речовини з мертвих тканин.

Вегетативну масу обрізають на рівні кореневої шийки або на 2-3 см вище. Зрізи обробляють деревним попелом. Якщо перед викопкою кореневищ йшов дощ, їх необхідно злегка підсушити, розклавши в один шар в сухому провітрюваному приміщенні з температурою 5-12 ° С.

На Прилуцькій дослідній станції канни зберігають таким чином: 

  • Підлогу в приміщенні вистилають тирсою (шар в 10-15 см).
  • Зверху в один шар щільно укладають кореневища канн, розділені по сортам, і засипають їх тирсою (шар до 30 см).
  • У кутах приміщення розкладають отруєні приманки для мишей.
  • Впродовж усього періоду зберігання в приміщенні з допомогою терморегулятора підтримують постійну температуру 5 ° С, а в зоні розміщення кореневищ – 7,5-8 ° С.
  • За станом кореневищ ведуть регулярне спостереження (поділки з підсихаючими кореневищами зволожують).

Окремі частини кореневищ іноді все ж проростають, але, як показує практика, на загальний стан посадкового матеріалу це негативно не впливає.  

Для використання в садово-паркових композиціях, в аматорському квітникарстві, а також для розмноження можна рекомендувати такі сорти: Подарунок Криму, Президент, Відблиск Золота, Алупка, Хамелеон, Кримська Рів'єра, Луї Кейо, Річард Уолліс, Луїза фон Ратибор, Лівадія, Сонячна Красуня і ін.

Геннадій Мамченко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте