Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Город

Овочі-помічники – смачні та цілющі: спаржа, тетрагонія і земляний мигдаль

19 листопада 2021
1798
Овочі-помічники – смачні та цілющі: спаржа, тетрагонія і земляний мигдаль

З кожним роком все проблематичніше стає виростити чи купити чисті овочі, без підвищеного вмісту нітратів, нітритів або інших хімічних сполук. Тому поряд із традиційними овочевими та зеленними культурами городники освоюють мало поширені овочі-помічники, які при нескладній агротехніці дають екологічно чисту продукцію, слабо ушкоджуються шкідниками, майже не уражаються хворобами, не потребують постійних обробок хімпрепаратами. 

Вони не тільки урізноманітнюють наше меню, але й мають властивість виводити з організму шлаки та токсини, відновлюючи імунітет і заповнюючи брак життєво важливих для здоров'я вітамінів та мікроелементів. 

Дуже корисна та цікава рослина, яка поки що рідко зустрічається на наших грядках – чуфа, або земляний мигдаль

Вражають корисні властивості чуфи, її невибагливість та смакові якості бульб-горішків. Ця рослина – тропічний різновид багаторічної осоки, але в нашому кліматі вирощується як однорічна культура, оскільки не переносить низьких температур. 

Період вегетації чуфи від посадки до врожаю 105-115 днів. Перед посадкою бульби треба замочити у воді на дві доби, змінюючи її за цей час 3-4 рази. Саджають зазвичай бульбочки в лунки за схемою 45х45 см, на глибину 2,5-3 см, по 3-4 бульбочки в одну лунку.

Чуфа, як і звичайна осока, невимоглива до складу ґрунту (не переносить тільки заболочений і засолений), дуже врожайна і не схильна до різних хвороб. Основні шкідники чуфи – дротяники і польові миші, що ушкоджують бульби-горішки. 

Вирощувати чуфу можна як розсадним (у горщиках на підвіконні), так і безрозсадним способом. Її можна висівати, коли температура ґрунту буде вищою за 12 °С.

Якщо ґрунт родючий, багатий на органіку, своєчасно проводиться полив і підгортання куща, то з однієї лунки можна викопати до 1000 бульбочок. Але навіть на мізерних ґрунтах в одному гнізді формується їх близько 300 штук. 

Коли в жовтні на зеленому листі почне з'являтися жовтизна, це сигнал, що смачні горішки вже дозріли. Треба після викопування відмити горіхи від землі, ретельно висушити і зберігати в сухому приміщенні, щоб не зацвілі від вогкості. 

Перед вживанням сухі горішки треба добу потримати у воді – і все! Їх можна їсти просто так, а можна додавати до салатів, випічки, використовувати як будь-які інші горіхи.

З підсмажених і розмелених горішків виходить дуже смачний і цілющий напій оршад, що має тонізуючі та заспокійливі властивості. Горішки чуфи дуже корисні людям з порушенням обміну речовин, а також з підвищеним холестерином і тим, хто страждає на цукровий діабет.

Це цікаво:

Чуфу поряд з амарантом відносять до харчової рослини майбутнього. Розробники майбутніх міжпланетних експедицій та космічних станцій всерйоз розглядають її як один із видів рослинності, яку вирощуватимуть у космосі для потреб екіпажів кораблів, станцій та планетарних баз. 

Є ще дві дуже важливі овочеві культури, які з давніх часів культивуються в багатьох країнах світу, але в нас поки що мало поширені. Завдяки корисним та цілющим якостям вони у багатьох народів присутні в меню майже щодня. Ці овочеві культури містять мінімум калорій, але при цьому дають відчуття ситості, оскільки легко засвоюються і поповнюють організм необхідним набором вітамінів і мінералів, які у традиційних для нас продуктах харчування. 

«Королеву французької кухні» спаржу дуже цінують за те, що вона з'являється чи не першою у весняному меню, коли необхідні вітаміни. До того ж спаржа – справжній делікатес: і за старих часів вважалася їжею для панів, і нині залишається вишуканою стравою.

А готують цей делікатес моментально – достатньо просто відварити у підсоленій воді протягом 5-10 хв (залежно від товщини стебел). Залишається тільки полити спаржу вершковим маслом і насолоджуватися її соковитими солодкими, злегка хрусткими пагонами.

Частину пагонів можна зрізати для їжі, а частину залишають, щоб рослина нормально розвивалася. Спаржу регулярно поливають та мульчують. Молоді пагони заморожують на зиму або маринують в півлітрових банках. Спробуйте спаржу, вона припаде вам до смаку. 

І, нарешті, треба сказати кілька слів про найскромніший овоч – шпинат. За вмістом заліза шпинат займає перше місце серед овочів, багатий на мінеральні солі калію, кальцію, йоду. У ньому міститься багато білка. У їжу вживають розеточне листя до появи квіткової пагони. Шпинат – холодостійка невибаглива зелена культура, яка переносить невеликі заморозки. Сіють шпинат у ранні терміни, в ті ж, що салати та горох. За місяць уже збирають врожай. Іноді звичайний шпинат через дуже високу температуру, суховії та відсутність опадів у весняний період дуже швидко йде у стрілки.

Але в такому випадку його може замінити інша овочева культура – новозеландський шпинат, або тетрагонія. За складом, користю та невибагливістю у догляді він такий самий, як звичайний шпинат. Вирощуючи його розсадою, можна отримувати врожай до листопада.

Цей шпинат дуже добре переносить пересадку і швидко нарощує численні повзучі стебла, які при хорошому догляді та регулярних поливах можуть досягати в довжину до 1 м. В їжу вживають товсті листочки і молоді пагони, що відростають. Після зрізання рослина швидко відновлюється, випускаючи множинні пасинки. 

У шпинату нейтральний смак і немає особливого специфічного запаху, тому використовувати його можна в різних стравах, як у сирому вигляді в салатах, так і в відвареному, тушкованому – як гарнір до м'яса і риби, добавки в борщ і суп. На зиму шпинат можна заморожувати та маринувати.

Сьогодні, як ніколи раніше, треба використовувати будь-яку нагоду, щоб довше залишатися здоровим, працездатним, пом'якшувати удари, які завдають нашому організму сучасною екологією. У нас, городників, на щастя, є така нагода. Як то кажуть, наше здоров'я у наших руках. 

Світлана Внукова 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте