Колиска для розсади: вибираємо ідеальні ємності для посіву овочів

Мені довелося багато випробувати багато варіантів, перш ніж я вибрала для себе ті, що повністю відповідають моїм вимогам. 

На власному досвіді переконалася, що для вирощування розсади ідеально підходять одноразові пластикові стаканчики ємністю 0,2-0,5 л, залежно від біологічних особливостей рослин. Стаканчики можна помістити в кошики або картонні ящики з ручками та без проблем перевезти на дачу.

У стаканчиках рослини мають окрему «кімнату», повітряний простір, добре освітлюються, що важливо для повноцінного розвитку розсади. Якщо в окремих ємностях насіння ще не зійшло – не біда. Його можна долучити до дисциплінованіших побратимів на підвіконня пізніше. 

Для рослин з дрібним насінням (полуниця, петунія, коренева  селера) використовую пластикові контейнери – маленького розміру з кришкою або невеликими осередками.

В цьому випадку в ємностях потрібно зробити кілька отворів для стоку води. Інакше рослинам загрожує загнивання кореневої системи та розвиток бактеріальних та грибних захворювань.

А ось від пластикових касет відмовилася одразу. Осередки в них маломісткі, тому рослини потрібно пересаджувати в більші ємності. А що робити, якщо насіння сходить нерівномірно, а касету необхідно виставляти на освітлене місце? До того ж, незручно перевозити розсаду в касетах на дачу, якщо у вас немає свого транспорту.

Пластикові та дерев'яні ящики різних розмірів я теж не використовую. По-перше, така тара, наповнена ґрунтосумішшю, стає для мене непідйомною. По-друге, рослинам у ній тісно, ​​не вистачає освітлення. Зрештою, через якийсь час рослини доводиться пікірувати в інші ємності, а це додаткові турботи.

Якщо хочете заощадити, ємності для вирощування розсади помідорів, перцю та баклажанів можна виготовити самостійно. 

Для цього потрібно заздалегідь запастись пластиковими темними пляшками (1 л). У пляшки відрізаємо верх і низ. Верхня частина не потрібна, а ось у нижній частині, схожій на блюдце, робимо кілька отворів. Потім це блюдце з'єднуємо з вирізаною серединою пляшки, тільки з іншого боку. Виходить своєрідний "стаканчик". 

Темний колір ємності захищає кореневу систему від сонячного світла. А блюдце легко знімається, коли потрібно виштовхнути розсаду для посадки в ґрунт. 

Ще мені подобається вирощувати розсаду огірків, кабачків та люфи у спеціальних таблетках із торфу.

Щоправда, така тара коштує недешево, але таблетки після набухання можна розрізати навпіл – вийде економніше. Після проростання насіння таблетки поміщаю в більшій ємності і засипаю ґрунтом. По мірі росту розсади субстрат поступово додаю. Рослини в таблетках не потрібно пікірувати, вони зайвий раз не страждають від стресу. Така розсада росте міцною та  життєздатною.

А ось торфоперегнійні горщики я вже давно не застосовую, оскільки вони не розкладаються в ґрунті – так і залишаються восени на коренях рослин при їхньому прибиранні з грядки. 

Останнім часом городники вирощують розсаду у пелюшках. Я випробувала цей спосіб. Для тих, хто ще не знайомий із такою технологією, із задоволенням її опишу.

• Беру прозорий поліетиленовий пакет невеликого розміру, складаю його вздовж навпіл та розкладаю на столі. 
• За розміром пакета відрізаю туалетний папір, накладаю його на пакет і обприскую водою, щоб папір став вологим.
• У верхній частині пакета з вологим папером розкладаю насіння, відступивши від верхнього краю 1 см.
• Потім згортаю пакет з папером і насінням у трубочку і ставлю нагору насінням у склянку або банку (0,5 л), наливши в ємність трохи води, щоб папір, що знаходиться в пакеті, не висихав. 
• Коли сходи добре видно, акуратно розгортаю пакет і пікірую рослини в склянки. 
• Після загартовування розсаду можна висаджувати у відкритий ґрунт.

Найважливіше при вирощуванні розсади в пелюшках – не прогаяти час пікірування сіянців.

У чому вирощувати розсаду кожен вирішує сам. Головне, щоб посуд був зручним у використанні та комфортним для росту та повноцінного розвитку рослин.

Галина Просяна 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора