Ваш помічник кожен день
Підпишіться

Коли хвороба – всередині: як захистити яблука від гнилі під час зберігання врожаю

19 жовтня 2022
1438
Коли хвороба – всередині: як захистити яблука від гнилі під час зберігання врожаю

Гниль насіннєвої камери у яблук – підступна хвороба. Наприкінці липня – на початку серпня, коли яблука ще маленькі та зелені, усередині з'являються коричневі плями, при цьому на поверхні яблука жодних ознак хвороби немає. Наприкінці серпня – на початку вересня, коли яблука зріють, майже вся внутрішня частина стає коричневою (гнилою), а потім гнилизна з'являється і на поверхні яблука. Усі плоди пропадають, обсипаються або залишаються на деревах – згнилі. 

Якщо таке хворе яблуке потрабить на зберігання у погріб, воно "отруїть" здорові плоди і ваш урожай дуже швидко зіпсується. 

Збудником гнилі насіннєвої камери у плодів зерняткових порід можуть бути спори таких видів грибів як ботритіс, трихотеціум, фузаріум, альтернарія, нектрія.

Ці патогени паразитують різних плодових рослинах. Спочатку вони розвиваються сапротрофно (за рахунок мертвих тканин). При настанні оптимальних умов (температура, вологість) збудники утворюють безліч спор.

Зараження плодів відбувається після цвітіння і триває до збирання врожаю.

  • Спори потрапляють у плоди через ранки різного походження (тріщини внаслідок ураження паршою, пошкодження комахами) або природні отвори (відкрита трубка чашечки, тріщини у тканині чашечки, пори). 
  • Проникненню спор сприяє також недбале зривання (без плодоніжки) плодів при збиранні врожаю.

У процесі розвитку паразита утворюються токсини, що викликають загнивання рослинної тканини. 

Якщо спори потрапили у плід через ранки, візуальні ознаки хвороби проявляються у вигляді бурої гнилі на поверхні плодів.

У разі проникнення спор через природні отвори гнилизна розвивається всередині плода: у насіннєвій камері або м'якоті. При зараженні насіннєвої камери початок розвитку захворювання виявити неможливо. Після руйнування серцевини гіфи гриба пронизують м'якоть. У цьому випадку на розрізі плода в сердечку  помітний міцелій. Зовні на ураженому плоді (у воронці або чашечці) з'являються темні плями. 

Більше інших уражаються хворобою плоди сортів яблуні, у яких чашечка відкрита або напівзакрита. 

Для зниження ураженості яблук у саду та кращого збереження їх у сховищах необхідно провести комплекс профілактичних заходів у період вегетації: 

  • Своєчасно підживлюють рослини добривами (проводять кореневі та позакореневі підживлення). 
  • При поливі та підживленні враховують тип ґрунту, його родючість, вік дерев та величину навантаження їх плодами.
  • За місяць до збирання врожаю припиняють поливи дерев пізніх сортів, плоди яких належить закладати на тривале зберігання.
  • Урожай забирають у суху погоду.

У період вегетації проводять також захисні обробки від хвороб та шкідників яблуні, що дозволяє скоротити запас інфекції до мінімуму. 

За 20-30 днів до збирання врожаю дерева пізніх сортів обробляють фунгіцидом (наприклад препаратом топсин-М, 70% с.п. – 15-20 г препарату на 10 л води). 

А ще можна провести три обробки хлористим кальцієм (40-70 г на 10 л води) з інтервалом 12-15 днів. Останню обробку проводять за два тижні до збирання врожаю.

При збиранні плоди намагаються зривати дбайливо (щоб не відірвати плодоніжку), оберігаючи їх від подряпин, ударів, проколів та механічних пошкоджень. Слід пам'ятати, що збереження воскового нальоту на плодах сприяє їх безпеці. 

Дотримання обережності потрібне і під час транспортування та сортування плодів.

Для нормальної безпеки фруктів важливе значення має стан сховища. Влітку необхідно ретельно продезінфікувати в ньому стіни, стелю та підлогу, побіливши їх вапном з додаванням мідного купоросу (2,5 кг вапна та 300 г купоросу на 10 л води). Дезінфекцію можна провести 4-5%-ним розчином залізного купоросу. При додаванні залізного купоросу до вапна утворюється сірчиста кислота – високоефективний засіб проти цвілевих грибів.

Тара також підлягає дезинфекції. Для її обробки використовують 4-5%-ний залізний купорос (400-500 г на 10 л води).

У плодів, що є на зберіганні, як і під час вегетації, відбувається випаровування вологи, але менш інтенсивно. Багато залежить від умов зберігання. При високій температурі інтенсивніше протікають транспірація та дихання, отже, повітряні потоки та продукція, закладена на зберігання, розігріваються.

Підвищення температури викликає швидке старіння плодів та створює оптимальні умови для розвитку грибів – збудників хвороб.

Тому одна з важливих умов зберігання – підтримка у сховищі низької температури.  Для цього його провітрюють у холодні дні або у нічний час.

Інший важливий чинник – вологість. Не слід прагнути знизити вологість повітря в сховищі під приводом погіршення умов розвитку паразитарних організмів.

Зниження вологи нижче за норму негативно впливає на плоди під час зберігання, оскільки викликає посилену транспірацію, – вони втрачають воду, знижується тургор.

Отже, знижується якість плодів та їх стійкість до ураження грибами. 

Третім вирішальним чинником є ​​світло.

Безумовно, у сховищі рекомендується підтримувати повну темряву, оскільки вона уповільнює фізіологічні процеси, які протікають у фруктах. На світлі підвищується випаровування вологи, дихання.

У сховищах по можливості повинні підтримуватись постійні режими температури та вологості. 

Для цього влаштовують вентиляцію та регулярно вимірюють вологість повітря.

Режим зберігання має бути диференційований з урахуванням виду продукції, помологічного сорту, умов вирощування, термінів збирання.

Для яблук у сховищі підтримують температуру -0,5...1 °С, відносну вологість повітря 85-95%. Для груші та айви температура становить 0-1 °С, вологість – 85-90%. 

Небажано зберігати в одному сховищі фрукти та овочі, оскільки фрукти набувають запаху овочів, що знижує їх аромат, а отже, і товарність. 

Ігор Шевчук 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте