Камассія — портрет в садовому інтер'єрі: особливості вирощування, види та сорти

Європейські ботаніки відкрили і описали камассію порівняно недавно – на початку 1800-х рр., А в садах вона з'явилася набагато пізніше. Тому не дивно, що вона все ще залишається дивиною в наших квітниках.

Втім, придбати її цибулини – нині вже не проблема, а за легкістю вирощування камассію цілком можна записувати в «рослини для ледарів».  

І принцеса, і простачка

При всій своїй вишуканості камассія легко вписується в будь-який стиль квітника. Вона може бути принцесою в парадній частині саду, милою простачкою в луговому квітнику і натургардені або затишною напівпрозорою «завісою» для куточка відпочинку.

Всі камассії досить високі рослини – квіткові стрілки у них піднімаються на 60-100 см. Суцвіття велике, але ажурне – в залежності від виду в ньому зібрано від 20 до 80 квіток-зірочок. Розкриваються квітки починаючи з нижньої частини суцвіття.

Цвітіння триває 14-20 днів в травні-червні, але завдяки тому, що різні види і сорти зацвітають з розривом в 1-2 тижні, при бажанні сезон камассії можна продовжити майже на півтора місяця.

Ландшафтні дизайнери цінують цю цибулинну рослину за ніжні і рідкісні відтінки голубого кольору. А у квітникарів-аматорів  в особливій пошані сьогодні біло-кремовий напівмахровий сорт Semiplenа.

Висаджують камассію як в квітниках, так і окремими групами. 

Наприклад, красиво виглядають її посадки на тлі хвойних кущів, живоплотів, серед заростів буддлеї. В цьому випадку наша «американка» в кольорі виглядає справжньою принцесою, а після відцвітання її зів'яле листя серед зелені кущів не кидається в очі. Надзвичайно приваблива камассія на берегах ставків, струмків і басейнів. 

Для маскування жовтіючого листя відомі дизайнери рекомендують висаджувати цибулини камассії в квітниках між кущами аконіту і дельфініума, міксувати камассію з аквілегією, геранями, котовником, злаками, зокрема, вейніком.

При посадці на галявинах або в пейзажних квітниках кращими сусідами для камассії будуть вероніка, короставник і вербена списоподібна. А ще зараз модно висаджувати групи камассіі в поєднанні з геранями для задерніння плодових садів, оскільки вона нормально цвіте під кронами. 

Які бувають камассії  

На сьогоднішній день відомо сім природних видів камассії, п'ять з яких введені в садову культуру.

У нас найчастіше зустрічаються три види – камассія Кузика (Camassia cusickii), квамаш (C. quamash) і к. Лейхтліна (С. Ieichtlinii). Саме вони вважаються найпривабливішими. 

Цибулини у камассії великі, довгасті або яйцеподібні, діаметром 4-5 см, висотою 8-9 см, у деяких видів, наприклад квамаш, кулясті. Покривні луски міцні, темно-бурі. До речі, у камассії Фразера і Лейхтліна цибулини їстівні.

Камассія Кузика відрізняється тим, що у неї три частки оцвітини («пелюстки») трохи довші та ширші, ніж у трьох інших. Крім того, в порівнянні з іншими видами у неї дуже велике суцвіття: часом на квітконосі метрової висоти розкривається до сотні світло-блакитних великих (діаметром 5 см) квіток. Вона зацвітає раніше, ніж інші види – на початку II декади травня. З усіх камассій у неї найсвітліші квітки, проте у сорту Zwanenburg блакитно-пурпурове забарвлення, а у Лайт Блю – лілово-блакитне.

У камассії Лейхтліна найбільше сортів і найтриваліше цвітіння. Це теж високий вид – квітконос виростає до 80-100 см, суцвіття – до 50 см. У суцвітті зібрано до 60 квіток діаметром 4 см. Природний колір – блакитний. Найбільші блакитні квіти у сорту Electra. У сорту Соerulea (Церулея) квітки синьо-лілові, висотою близько 65 см, у Blue Danube – лавандово-фіолетові, у Alba – білі з зеленувато-кремовим відтінком, у Semiplena – напівмахрові кремово-білі. Зацвітає камассія Лейхтліна в наприкінці травня – в перших числах червня. 

Камассія квамаш виростає у висоту до 70-80 см. Свої квітки-зірочки вона розкриває в середині або наприкінці травня, цвітіння триває і в червні. У цього виду яскраві синьо-фіолетові квіти діаметром 3-4 см. Зустрічаються садові форми з більш темними фіолетовими або білими квітками. У сорту Orion яскраво-блакитні квіти і великі суцвіття, він підходить для створення ефектних колірних плям, а завдяки компактному росту використовується в альпінаріях.

Два інших окультурених види – камассія Фразера (C. fraseri) і камассія Хауел (C. howellii) зустрічаються дуже рідко. Ці види мініатюрніші (висотою 30-60 см) і зацвітають раніше за інші. Квітки синьо-блакитні, діаметром до 4 см. 

У камассії Фразера відома форма к. ангуста (Camassia fraseri var.anqusta), яка відрізняється ще більшою мініатюрністю і витонченимтонким листям. Квіткова волоть висотою до 30 см несе близько 20 квіток. 

Агротехніка: рослина без примх 

Камассії – дуже не примхливі мешканці саду. Навіть якщо ви про них випадково забули після посадки, вони все одно щороку будуть радувати вас цвітінням.

На одному місці ця рослина може рости 5-6 років. Доросла цибулина за 3-4 роки утворює велике гніздо з 5-8 цибулин різного розміру.

І чим менше в цей період турбувати рослину пересадками, тим пишнішим буде її цвітіння.

Любить камассія сонячні ділянки, хоча мириться і з напівтінню. Вона зимостійка, до ґрунтів не дуже вимоглива. Але найкраще камассія вдається на важких глинистих ґрунтах, оскільки саме така земля в її природному американському ареалі.

Правда, в разі висадки на таких ґрунтах треба стежити, щоб не було тривалого перезволоження взимку, оскільки це може привести до загибелі рослини. На піщаних ґрунтах бажано внести достатню кількість органіки.

Технологія вирощування камассії багато в чому схожа з агротехнікою нарцисів. Так що якщо вам вдаються нарциси, то і з цією американською незнайомкою ви знайдете спільну мову.

Перед посадкою в ґрунт вносять фосфорне і калійне добрива в співвідношенні 1:1.

Висаджують цибулини в кінці вересня – на початку жовтня на таку глибину, щоб над цибулиною був шар ґрунту 10-15 см, між цибулинами залишають відстань не менше 15 см.

Догляд за камассією полягає в прополках і регулярному поливі в посушливе літо. 

• Залежно від погоди за період вегетації проводять 3-5 поливів з розрахунку 15-20 л води на 1 м². 
• Підживлення, якщо за всіма правилами, дають двічі: після появи сходів (50 г аміачної селітри і 25 г суперфосфату на 10 л води) і перед початком масового цвітіння (40 г аміачної селітри, по 20 г суперфосфату і калійної солі на 10 л води). 
• Можна обійтися і більш простим способом: розкидати рано навесні на ділянці цибулинних нітрофоску (50-60 г/м²). 
• Восени посадки камассії бажано замульчувати торфом (шар 5-7 см) або перегноєм (шар 2-3 см). Мульча збереже вологу, адже в нашому кліматі земля навесні швидко пересихає, і тоді цибулинні дуже страждають, особливо якщо в травні спекотно.
• В кінці липня пожухле листя і квітконоси камассії зрізають біля самої землі.

Для активного розмноження камассії можна кожні 2-3 роки викопувати і розсаджувати цибулини. 

Роблять це, коли пожовтіє листя (зазвичай в липні). Зверніть увагу, що коріння у викопаних цибулин не обрізають. Розсадити цибулини можна лдразу, дитинку висаджують на глибину 5-8 см.

При необхідності цибулини зберігають до осені в провітрюваному місці, гнізда не ділять до самої посадки. Щоб цибулини не пересихали, їх можна помістити в злегка вологий торф.

Розмножують камассії і насінням. Його висівають на глибину 2 см восени або відразу після дозрівання, оскільки потрібен тривалий період холодної стратифікації. Посіви поливають і мульчують. Сіянці зацвітають на 3-5-й рік. 

Валентина Симкович 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора