Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Сад

Ірга-трудівниця: досвід вирощування культури у аматорському саду

11 серпня 2023
516
Ірга-трудівниця: досвід вирощування культури у аматорському саду

Наш автор дізнався про іргу випадково. Ще 1986 році прочитав невелику статтю про неї в журналі та буквально "захворів" цією незвичайною на той час культурою. Шукав її три роки, поки нарешті йому не надіслали кілька прутиків-саджанців і трохи насіння ірги круглолистої.

На наступний рік насіння зійшло, через два роки перетворилося на потужні кущі, а саджанці дали перші плоди. З того часу ірга щороку прикрашає його сад – з весни до осені. 

Ця культура має цілу низку переваг.

  • По перше, дуже рано входить у плодоношення, що вже на третій рік дає перший урожай.
  • По друге, високоврожайна. Зі дорослого куща можна отримати 10-15 кг ягід.
  • По третє, невибаглива до умов вирощування, плодоносить протягом 40-50 років. Квіти витримують заморозки до -7 °С. Рослина самозапильна, тому плодоносить щороку, навіть якщо в саду росте лише один кущ.

Фіолетові, майже чорні ягоди приємно-солодкого смаку містять цукор, каротин, дубильні речовини, вітаміни, різні кислоти, їх використовують як лікувальний засіб при багатьох захворюваннях. Ягоди ірги – хороший полівітамінний засіб для профілактики та лікування атеросклерозу, серцево-судинних та шлунково-кишкових захворювань. Вони допомагають хворим на діабет, а настій з квіток знижує кров'яний тиск.

Сік має протизапальну дію. Це добрий засіб для полоскання горла, його приймають при запаленні ясен, погіршенні зору.

Ягоди їдять свіжими, консервують, сушать. Смачними виходять різні варення, джеми, пастили, компоти, киселі. Висушені плоди відомі під назвою "коринка".

Як я розмножую іргу? 

Насінням, кореневими відприсками, зеленими живцями, щепленням. 

Найкраще розмножувати насінням. У цьому випадку саджанці добре розвиваються, що не вдається при розмноженні відприсками та поділом куща.

Насіння заготовляю з найбільш зрілих і великих ягід, збираючи його з найбільш врожайних кущів. Виймаю насіння з плодів у період, коли легко виділяється сік. Натиснеш на ягоду – і він потече.

Висіваю насіння у серпні-вересні, а стратифіковане – ранньою весною. 

Стратифікацію проводжу в ящику, змішуючи насіння з вологим піском у пропорції 1:2 і зберігаю при температурі 0...-2 °С (у нижньому відділенні холодильника або льоху) протягом 120 днів до посіву.

У середині квітня стратифіковане насіння висіваю в ґрунт на глибину 1-2 см. Зазвичай на 8-12-й день з'являються дружні сходи.

Сіянці в перший рік досягають 10-12 см, на другий 30-40 см, садивний метеріал таких розмірів придатний для посадки на постійне місце.

Вегетативним способом розмножую іргу навесні. 

Кореневу поросль відокремлюю від материнської рослини. Хоча вона не має потужної кореневої системи, при пересадці добре приживається.

Зелені живці нарізаю під час активного росту пагонів, наприкінці червня-початку липня. Довжина живців – 12-15 см. Нижній зріз роблю під брунькою гострим ножем чи лезом. Живці висаджую в ямки, на дно яких як дренаж насипаю шар гальки товщиною 30-40 см, потім – 25-сантиметровий шар ґрунту і перегною (1:1), а зверху – шар середньозернистого річкового піску (4-5 см). У парнику підтримую оптимальну вологість повітря. Укорінюються живці через 20-25 днів.

Добре мені вдається щеплення ірги окуліруванням, яке проводжу з середини липня до середини серпня.

Для цього використовую дворічні сіянці горобини або глоду. Штамбики сіянців підчищаю на висоті 10-15 см від поверхні ґрунту, добре поливаю, щоб краще відставала кора. Живці готую безпосередньо перед окуліруванням.

  • Висаджую іргу з північного боку ділянки.
  • Роблю ямки 60х60 см на відстані 1-1,3 м одна від одної.
  • Насипаю в них шар родючої землі у суміші з компостом, торфом або перегноєм-сипцем.
  • Вношу 200-300 г фосфорних та 130-150 г калійних добрив.
  • Добре ущільнюю, поливаю, потім мульчую, щоб запобігти передчасному висиханню ґрунту.

Саджанець обрізаю не менш як на 1/3 довжини. Це покращує його приживання і забезпечує швидкий ріст.

Щоб ягоди були великими, навесні щороку вношу під рослину 1 відро розведеного коров'яку (1:8), по дві склянки суперфосфату та деревної золи. 

Ірга – дуже хороша підщепа для груші, особливо на ґрунтах з високим заляганням ґрунтових вод. 

На власному досвіді переконався, що ірга – перспективна культура. Завдяки декоративним, споживчим та лікувальним властивостям вона, безсумнівно, заслуговує на місця в будь-якому саду, на будь-якій дачі.

Посадіть іргу – ви про це не пошкодуєте.

Петро Філіпчук 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте