Ваш помощник каждый день
Подпишитесь
Цветы и растения

Гринделія – диво прерій: лікувальні властивості та особливості рослини

17 сентября 2020
220
Гринделія – диво прерій

В останні роки в наших краях з'являється все більше рослин, про які ще двадцять-тридцять років тому ніхто навіть не чув. В їх поширенні головна роль належить ботанічним садам, оскільки саме їх співробітники обмінюються насінням рослин з установами аналогічного профілю в усьому світі. Іноді неможливо встановити, яким чином рослина потрапила в чуже для себе середовище існування. Однак, якщо культивування її становить практичний інтерес, вона швидко приживається на новому місці і з часом набуває безліч шанувальників. Причому одних більше цікавлять лікарські властивості рослини, інших – декоративні, третіх – харчові, кормові або медоносні.

Ну а якщо рослина одночасно і лікарська, і ароматична, і медоносна, і декоративна, то майбутнє їй забезпечено. Одна з таких  перспективних рослин – гринделія, названа по імені німецького вченого ботаніка і фармацевта Давида Гринделя (1777-1838 рр.).

Рід гринделії родини айстрових налічує близько 60 багаторічних (G. robusta), дворічних (G. acutifolia Steyermark, G. squarrosa Pursh) і однорічних (G.papposa GL Nesom & YB Suh) видів, досить різних за розмірами, але зі схожим хімічним складом і спільною сферою застосування.

Гринделії – рослини прерій Тихоокеанського узбережжя Північної та Південної Америки (Саскачеван, Міннесота, Техас, Канзас, Каліфорнія, Мексика, Чилі, Аргентина). Деякі види мають дуже тонкий ареал поширення в окремих регіонах Америки і вважаються рідкісними рослинами. Цим пояснюється відсутність описів рослин навіть в визначниках рослин інших континентів, зокрема, Європи.

Найбільш відомі види – гринделія розчепірена (розпростерта) – G. squarrosa (Pursh) Dunal, гринделія низька – G. humilis Hook., гринделія польова – G. camporum Greene, гринделія потужна – G. robusta Nutt.

Існує припущення, що в Європу рослини гринделії потужної і розпростертої потрапили під час другої світової війни, оскільки перші рослини виросли на тому місці, де довгий час базувалися союзні війська американців, які абсолютно все, аж до корму (вівса і сіна) для коней, завозили з Америки. Можливо, саме з цим сіном гринделія потрапила і в Україну. 

Гринделія приваблює своїми лікарськими властивостями, в лікувальних цілях її використовують уже багато століть.

Стародавні індіанці Америки ароматичний настій коренів гринделії розчепіреної використовували як лікувальний шампунь для волосся, за допомогою якого знищували вошей. Ранні поселенці користувалися рідким екстрактом і настоянкою гринделії для полегшення нападів астми і бронхіту, лікування коклюшу у дітей, сигарети спільно з листям дурману звичайного вживали при астмі, водний настій – при дерматитах. З висушеного листя заварювали чай, з квіток і бутонів отримували жовтий і зелений барвники, а жовті кошики квіток замінювали індіанцям жувальну гумку.

Звідси і пішли місцеві назви рослини в Америці: gum-plant, рослина-гума, дика квітка сонця, жовтий бур'ян-смола, рослина-клей.

Гринделія розчепірена – дворічна або однорічна трав'яниста рослина.

Стебла прямостоячі або висхідні, розгалужені, висотою 30-60 см, вертикальні, міцні, внизу відхилені в сторону, а потім піднімаються догори, гладенькі, добре облистяні. Листки сидячі, довгасто-овальні, зубчасті, розташовані в основному на верхніх двох третинах стебла.

Квітки жовті, зібрані в кошики, які утворюють волоті або щитковидні суцвіття. Кошики до 3 см в діаметрі, з голою, дуже клейкою многорядковою обгорткою, у листочків якої розчепірені кінчики. Плід – сім'янка.

Цвіте в червні-вересні, а якщо регулярно видаляти суцвіття, то до заморозків. Квітучі суцвіття гринделії від 2 до 4 см в діаметрі, згруповані на кінцях пагонів. У суцвітті 25-45 жовтих крайових язичкових безстатевих квіток довжиною 1,2-1,5 см. Диск з двостатевих трубчастих квіток з коротко-п'яти-зубчастим відгином теж сонячно-жовтий. Бутони мають трохи увігнуту форму, і до повного розкриття заповнені вщерть білуватим клеєм, який люблять збирати бджоли.

Гринделія прекрасно росте як на будь-якому добре дренованому ґрунті на відкритих сонячних ділянках, так і на сухих піщаних банках і бідних ґрунтах. Рослини мають властивість концентрувати в листі і стеблах мікроелемент селен, особливо якщо ростуть на ґрунтах, відносно багатих на селен. У гринделії глибоко проникаюча коренева система, завдяки чому рослина дуже посухостійка. Худоба уникає гринделії через її гіркий смак, обумовлений наявністю танинів і смол. 

В лікарських цілях використовують листя, облистяні квітконосні пагони і суцвіття обох різновидів, зібрані в період повного цвітіння рослин.

Зелена маса і квітки містять сапоніни, алкалоїди (алкалоїд грінделін), глікозиди, таніни, вітаміни А і Е, значну кількість смол, дубильні речовини. Настої і екстракти відомі в гомеопатії, фармакотерапії.

Конкрет гринделії – в'язкий продукт, що містить розчинні в спирті і ефірі аморфні смоли (до 21%), запашні речовини, віск. З конкрета виробляють абсолют – цінну запашну речовину з квітково-бальзамічним запахом, що використовується в парфумерному виробництві. При переробці гринделії в відходах залишається багато біологічно активних речовин, які служать джерелом  сировини для отримання фітопрепаратов косметичного призначення.

Смола гринделії – тягуча, в'язка маса від світло-жовтого до янтарно-жовтого кольору, з бальзамічним запахом, яка застигає при зниженні температури. Крім того, гринделія містить в невеликій кількості (до 1%) ефірну олію – безбарвну або жовту рідину з бальзамічним запахом, в її складі – понад 100 компонентів.

Гринделія розчепірена входила в сьоме видання Державної Фармакопеї Радянського Союзу. В даний час рослину визнано офіцинальною в Великобританії, Португалії, Іспанії, Індії, Франції, Америці, Венесуелі, Бразилії. На основі гринделії розчепіреної створений ряд лікарських препаратів. 

Гринделія проявляє спазмолітичну, антисептичну, відхаркувальну, протиалергічну, антибактеріальну, седативну, детоксикаційну, дезінфікуючу, антиаритмічну і легку сечогінну дії, збуджує апетит. Cтімулює центри, що уповільнюють роботу серця.

Встановлено також, що суміш грінделіевих кислот пригнічує ріст молочнокислих бактерій, але не впливає на ріст дріжджів.

Препарати гринделії найбільш ефективні при фарингіті, ларингіті, трахеїті, бронхіті, кашлі (особливо у дітей і людей похилого віку), коли важко виводиться мокрота. Вони використовуються також при циститі, раку шлунка, жіночих хворобах, кору і шлункових кольках у дітей.

  • При циститі приймають порошок сухої трави (по 1-2 г вранці натщесерце та ввечері перед сном).  
  • При бронхіті п'ють настоянку трави (1 частку сировини на 5 часток 70% -ного спирту, настоюють 3 доби) по 40-60 крапель на склянку води, 3-6 разів на день.

Коріння рослини використовують при захворюваннях печінки і кашлі, стебла – як відхаркувальний засіб при пневмонії. Як допоміжний засіб гринделію приймають при емфіземі легенів, силікозі та кашлі у хворих на туберкульоз легень.

Зовнішньо препарати гринделії застосовують при фітодерматозах, обумовлених деякими рослинами (Ruta graveolens, Toxicodendron radicans, Primula obconica, Primula chinensis), і отруєннях плющем, при дерматитах, іритах, кон'юнктивітах.

  • Для компресів використовують настоянку (свежозібрану траву кип'ятять в невеликій кількості води приблизно 15 хв), яку перед застосуванням розводять кип'яченою водою 1: 3.

Від набряків і переломів допомагають припарки, для лікування ран – дезінфікуючі промивання, сік використовують при захворюваннях очей, відвар надземної частини – при захворюваннях шкіри, опіках, він також сприяє затягуванню старих виразок, що довго не гояться. 

У гомеопатії гринделія використовується з 1876 р. Основні показання: сильний очний біль, свистячі хрипи, рясна, в'язка мокрота, що важко виводиться, напади задишки з серцебиттям і ціанозом обличчя, ріжучий біль селезінки з іррадіацією в стегно, збільшення селезінки. Помірні дози зменшують напруження м'язів і нервів.

Однак слід пам'ятати, що передозування препаратів гринделії може викликати гастрит, роздратування нирок і сечових шляхів. Протипоказано приймати препарати гринделії при гострих запальних станах шлунково-кишкового тракту.

У дуже великих дозах рослина може бути отруйною – сповільнювати роботу серця, знижувати тиск, оскільки дуже швидко розширюються артерії, пригнічується дихання. І хоча у великих дозах препарати гринделії зазвичай не використовують, проте перед їх застосуванням необхідно проконсультуватися у лікаря.

У наших умовах гринделія добре розмножується весняним посівом насіння в ґрунт на глибину 2-3 см. До ґрунтів вона невимоглива. Може бути використана в озелененні. Рослина швидко розростається, пригнічуючи бур'яни. Гілки, зрізані на зиму на висоті 15-20 см від землі, навесні дають багато нових пагонів і квіток. 

Ольга Корабльова

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте