Ваш помощник каждый день
Подпишитесь
Огород

Фомоз капусти: причини та наслідки хвороби, заходи боротьби з фомозом

01 октября 2020
1227
Фомоз капусти: причини та наслідки хвороби, заходи боротьби з фомозом

Ця хвороба часто зустрічається на посівах хрестоцвітих культур.

Крім капусти всіх видів, збудник фомозу вражає брукву, ріпу, турнепс, кольрабі, редис, гірчицю, рідше редьку і деякі дикорослі хрестоцвіті. 

Інтенсивність розвитку хвороби залежить від кліматичних умов.

Особливо шкідливий фомоз в районах з високою вологістю (понад 70-80%) і температурою повітря 23-26 °С.

Фомоз, або суху гниль на капусті викликає гриб Phoma lingam, що характеризується високою агресивністю і шкідливістю.

Зараження рослин капусти фомозом сприяють температура 20-25 ° С, наявність крапельно-рідкої вологи впродовж 24 год і відносна вологість повітря вище 75%. Інтенсивність розвитку патогена в тканинах залежить, головним чином, від температури повітря і досягає максимуму при 25-30 °С.

В рослини гриб проникає через тканини, пошкоджені шкідниками (капустяна муха, капустяна і ріпна білявки, капустяна міль, капустяна совка). Гриб зимує на рослинних рештках, насінні, зберігаючи життєздатність 4-7 років.

Інфекція передається (поширюються конідії) водою при поливі, краплями дощу, за допомогою комах, вітру, а також механічним способом.

Рослини капусти найбільш схильні до хвороби в фазу зав'язування качана: спочатку заражається листя нижніх ярусів, пізніше, якщо не ведеться боротьба з шкідниками, інфекція поширюється і на верхні листки качана.

Суха гниль розвивається впродовж всієї вегетації і заражає капусту першого і другого року вирощування, вражаючи всі органи рослини: коріння, сім'ядолі, листя, стебла, квітконоси і насіння, починаючи з моменту появи сходів і закінчуючи прибиранням сім'яників.

Перші ознаки фомоза проявляються вже на сходах на сім'ядольних листках.

Уражені стебла нагадують чорну ніжку, але, на відміну від неї, уражена тканина сірого кольору і на ній видно пікніди.

У розсадний період симптоми захворювання найчастіше спостерігаються на нижній частині стебла біля поверхні ґрунту. 

В полі фомоз зазвичай можна виявити через 2-3 тижні після висадки розсади в ґрунт.

На кочеригах уражені ділянки спочатку набувають темно-фіолетового кольору, пізніше – стають сірими і підсихають. Уражена тканина вдавлюється і розривається, утворюються щілини, поверхня яких також покрита пікнідами.

При зараженні кореневої системи капусти на ранній стадії розвитку гриб поширюється на всі її розгалуження і основну  частину. Коріння легко висмикується з ґрунту.

На квітконосних пагонах, черешках і стручках насінників  утворюються світло-попелясті плями з пікнідами. З заражених стручків грибниця може проникнути в насіння. Воно стає тьмяним, білявим. 

При ранньому зараженні фомозом нижнє листя капусти стає червонувато-фіолетовим або синюватим, при пізньому – на качанах з'являються сіро-коричневі вдавлені, великі плями діаметром від 5 до 10 см.

Рослини, уражені фомозом, відстають у рості, мають хлоротичний вигляд. Сильно уражені молоді рослини швидко в'януть і гинуть. На дорослих рослинах хвороба розвивається повільніше.

Суха гниль продовжує розвиватися і під час зберігання маточників.

Невеликі виразки до весни можуть досягати значних розмірів, особливо якщо в сховищі висока вологість і підвищена температура. Усередині коренеплоду уражена тканина стає сухою, губчастою. Висаджені маточники, заражені фомозом, можуть випадати вже на час цвітіння.

Заходи боротьби

Перш за все необхідно: 

  • дотримуватися сівозміни (повертати хрестоцвіті культури на колишнє місце не раніше ніж через 2-3 роки);
  • вибраковувати хвору розсаду і видаляти заражені рослини впродовж усієї вегетації;
  • обов'язково ретельно прибирати і знищувати післяжнивні рослинні залишки, а також хрестоцвіті бур'яни, що дають притулок і корм шкідникам;
  • оскільки розвитку хвороби сприяють механічні пошкодження капусти шкідниками, важливо регулярно впродовж  усього періоду вегетації проводити боротьбу з ними;
  • знезаражувати насіння термічним способом при температурі 50 °С впродовж 20 хв;
  • для зниження шкодочинності фомоза в умовах України рекомендується вирощувати відносно стійкі сорти і гібриди –  Агресор F1, Регент F1;
  • щоб виключити розвиток фомозу під час зберігання, потрібно закладати на маточники тільки здорові качани і підтримувати оптимальний для капусти режим зберігання;
  • для підвищення стійкості рослин капусти обробляти її посіви сумішшю біологічних препаратів: триходермін (10 мл/л) + фітоцид-р (10 мл/л), обов'язково додаючи прилипач Ліпосам або рідке мило.

Обробки слід проводити одразу після висадки розсади в поле і впродовж всієї вегетації з інтервалом в 20-25 днів, а при великій кількості опадів і температури повітря вище 25 ° С – через кожні два тижні.

Біологічні препарати застосовувати при температурі повітря не нижче 18 °C і відносній вологості 65-70%. Якщо в день обробки або на наступний день після неї пройшов дощ, обробку біопрепаратами необхідно повторити. 

Ганна Ткаленко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: атора, pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте