Ваш помічник кожен день
Підпишіться

Чому нерегулярно родить абрикос? Основи агротехніки культури

04 травня 2022
624
Чому нерегулярно родить абрикос?  Основи агротехніки культури

Багато садоводів скаржаться, що абрикосові дерева у них не плодоносять або плодоносять нерегулярно. Причина – у незнанні особливостей вирощування цієї культури, а також мінливих кліматичних умовах.

На жаль, однією посадкою дерева отримання врожаю гарантувати не можна. Потрібно докласти зусиль до формування крони, захисту дерева від хвороб та шкідників, нормування врожаю, проведення зелених операцій… 

Причому все це робити не просто бажано, а необхідно. Тільки тоді можна розраховувати на регулярні високі врожї абрикосів.

Які ж ідеальні умови для росту та плодоношення абрикоса, до створення яких потрібно прагнути?

Абрикос родом із Китаю. Його дерева досягають у висоту 5-15 м. Вони стійкі до спеки, теплолюбні, з потужною кореневою системою. Площа живлення одного дерева – близько 12 м2. У плодоношення абрикосові дерева вступають на другий-третій рік після посадки та живуть 40-60 років. 

Щоб забезпечити дереву довге плідне життя, потрібно вибрати для посадки місце, яке добре прогрівається, захищене від вітрів і протягів, з легким пухким і родючим ґрунтом, краще суглинистим, нейтральним за кислотністю рН 7,0-7,5.

При підвищенні кислотності ґрунту на деревах може з'явитися камедь, а у плодів – розтріскування кісточки.

Ґрунтові води повинні залягати не ближче ніж 2 м від поверхні.

Оскільки абрикос – нестійка до холоду культура, молоді дерева потрібно убезпечити від ранніх сильних морозів і безсніжних зим. Для цього пристовбурні кола рекомендується мульчувати соломою, тирсою, перегноєм і т. д., а штамби білити на зиму садовою побілкою від морозобоїн. 

Абрикос погано реагує на задерніння. Найкраща система утримання ґрунту в абрикосових садах – чорна пара.

Найчастіше садовод, посадивши саджанець абрикоса, залишає його рости без нагляду. Дерево виживає, але вже до 5-6-го року життя його висота досягає 5-6 м, і обробити його від шкідників і хвороб можна тільки в нижній частині крони. Зрозуміло, що користі від такого захисту небагато.

На верхніх гілках квіти гинуть від моніліозу при цвітінні, а потім верхівки зелених гілочок «спалює» моніліальний опік. Обробити або видалити їх можна лише за наявності спеціальних інструментів, драбин. Потім інфекції зазнають зелені плоди, яким дивом вдалося зав'язатися. Вони муміфікуються та залишаються висіти на дереві, стаючи розсадником інфекції. Внаслідок цього навіть потужні дерева не дають господарям можливості насолодитися врожаєм, а потім, з поширенням інфекції, гинуть. 

Після посадки рослини абрикоса насамперед потрібно сформувати крону, щоб її висота не перевищувала 3 м, тоді дерева буде зручно доглядати і збирати врожай.

Формування чашею дозволяє досягти саме такого ефекту. 

  • При цьому у саджанця вирізають центральний провідник, залишають вище штамба тільки 3-4 пагона (майбутні скелетні гілки), розташованих рівномірно на всі боки.
  • Впродовж двох років формують чашоподібну крону.
  • Щоб вона була розлогою і добре провітрюваною, на скелетних гілках обрізають гілки, що ростуть вертикально вгору, щоб дати можливість розвиватися бічним та іншим гілкам.

На низьких, добре освітлюваних сонцем, компактних кронах урожай плодів завжди вищий і якісніший, ніж на загущених. Навіть у врожайні роки плоди з таких дерев вигідно відрізняються за розміром, забарвленням та смаком і перевершують за ціною решту абрикосів. 

Абрикосові дерева відрізняються великою енергією росту і високою здатністю утворювати пагони.

Основна маса врожаю розміщується на укорочених гілочках (шпорцях та букетних гілочках), менша частина – на сильних однорічних пагонах. Плоди кращої якості розвиваються на молодих пагонах, розташованих поблизу товстих гілок. Тому влітку, приблизно з середини червня прищипують верхівкові бруньки молодих гілочок, а потім, по мірі наростання пагонів, операцію повторюють, щоб спровокувати ріст обростаючих пагонів, які утворюють квіткові бруньки наступного року. Це формує багатше плодоношення. 

Зазвичай, абрикосові дерева розквітають рано, починаючи з середини березня, залежно від погодних умов. У цей час часто бувають заморозки, які ушкоджують квіти та залишають рослини без урожаю

Щоб врятувати квітучі абрикоси від ранніх заморозків, садоводи застосовують літню обрізку, яка дозволяє продовжити цвітіння на один-два тижні і дає деревам шанс "втекти" від заморозків і зберегти частину врожаю.

Перші роки життя абрикосових дерев відрізняються високою інтенсивністю приросту. І досвідчений садівник може використати це на благо. Під час весняної обрізки абрикоса, сформованого чашею, вкорочують гілки по периметру чаші. За весну та початок літа дерево зазвичай дає досить великий приріст 70-150 см.

У червні ці гілки потрібно вкоротити наполовину, а то й більше. 

У фазу активного розвитку після обрізки пагонів починається друга хвиля росту.

Прокидаються сплячі бруньки, ростуть нові пагони. На кожній зрізаній гілці виростають "кущем" по 6-7 додаткових пагонів. Але вони коротше, ніж ті, що виросли навесні, – приблизно 60-70 см у довжину. На цих пагонах закладаються плодові бруньки. Але оскільки процес формування квіткових бруньок почався пізніше, ніж зазвичай (через обрізку), то й зацвітуть вони навесні пізніше. 

Проте у червні на деревах уже підростають абрикоси, наливається врожай. Як бути в цьому випадку?

Збирати плоди не потрібно, вони дозріють значно пізніше, а ось обрізку провести необхідно в призначені терміни. І тут обрізку роблять на приростах поточного року, у яких немає врожаю.  Ті гілки, на яких назріває врожай, вкорочують вже після збирання врожаю.

Літню обрізку роблять, щоб встигли відрости молоді пагони, і на них відбулася диференціація плодових бруньок. Якщо обрізати їх пізніше, після збирання врожаю, нові гілки не встигнуть вирости достатньо, на них буде мало плодових бруньок або молоді гілки не встигнуть здерев'яніти, не перезимують, або не встигнуть закласти плодові утворення, і, як наслідок, на них не буде врожаю. 

Неодноразовою літньою обрізкою і прищипкою молодих пагонів садоводи домагаються не тільки кращої освітленості та компактності крони, але й того, що абрикосові дерева цвітуть кількома хвилями.

Причому прищипуванням зелених пагонів та літньою обрізкою хвилі цвітіння можна продовжити до двох тижнів, а іноді й більше. Таким чином, абрикос може "вислизнути" з-під ранньовесняних заморозків.

Адже якщо розкрита квітка гине вже при -1 °С, то закритий бутон може витримати і -4 °С, а щільно закритий – ще нижчу температуру.

Плодоносні дерева абрикоса потребують хорошого живлення. Однак дози добрив при внесенні мають бути не завищеними, а оптимальними. Оскільки високі концентрації, наприклад, азотних добрив значно погіршують якості плодів. Вони погано забарвлюються, набирають мало цукру. Терміни внесення добрив такі ж, як і для інших кісточкових порід. 

Добре, якщо сад обладнаний крапельним поливом. Якщо такого немає, рекомендується впродовж вегетаційного періоду провести кілька поливів абрикоса.

  • Перший полив проводять перед цвітінням, але лише в тому випадку, якщо у ґрунті немає достатньої кількості вологи.
  • Другий, дуже потрібний і корисний, – через два тижні після цвітіння абрикоса, оскільки це сприяє сильному росту пагонів.
  • Третій полив проводять за 2-3 тижні до знімання плодів, щоб збільшити їх розмір та підвищити товарні якості. 
  • Після збору врожаю роблять ще 1–2 поливи для кращої диференціації плодових утворень.
  • Пізньої осені у теплу суху погоду проводять вологозарядковий полив. 

Сорти абрикоса бувають самоплідними та самобезплідними.

І якщо ви вибрали для посадки самобезплідний сорт, а поблизу немає інших абрикосових дерев, доведеться придбати ще один саджанець іншого сорту. Треба сказати, що у самоплідних дерев врожайність підвищується за наявності у саду інших сортів.  

Часто садоводи-початківці скаржаться, що молодий і здоровий абрикос порадував квітами, але не дав плодів. Якщо квіти абрикоса опадають, не встигнувши утворити зав'язі (за умови нормальних погодних умов, відсутності заморозків), це може статися через відсутність запилення. Тобто або сорт самобезплідний і поруч немає запилювачів, або не прилетіли комахи-запилювачі.

Буває і так, що зав'язь все ж таки утворилася, але потім повністю обсипалася, залишивши на дереві тільки зелене листя. Як правило, таким чином дерево сигналізує про катастрофічну нестачу поживних речовин для розвитку. А оскільки вижити важливіше, ніж виростити врожай, дерево позбавляється від зайвого навантаження. Те саме відбувається, коли у ґрунті не вистачає вологи

Щоб абрикосовий сад був здоровий і плодоносив, не потрібно надзусиль. Забезпечте деревам тепле та світле місце, напоїть, нагодуйте, регулярно проводьте зелені операції та обрізку і захищайте від хвороб та шкідників, тоді вони винагородять вас за працю прекрасними та корисними плодами. 

В'ячеслав Левенець 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте