Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Сад

Час оновити ягідник: основи осінньої посадки, підживлення та обрізки чорної смородини

13 вересня 2023
347
Час оновити ягідник: основи осінньої посадки, підживлення та обрізки чорної смородини

З початком осені починаються клопоти по оновленню сада та ягідника.

Чорну смородину можна садити і восени, і навесні, але оптимальний термін посадки кінець вересня - початок жовтня. Це викликано тим, що коріння чорної смородини не має періоду спокою при позитивній температурі, і тим, що ростові бруньки її йдуть у ріст навесні через кілька днів після встановлення середньодобових температур вище 0 °С.

Внаслідок чого при осінній посадці отримують потужніший кущ, ніж при весняній. Осінню посадку необхідно закінчити за 10-14 днів до настання стійких морозів.

Якщо саджанці висадити восени не було можливості або вони були придбані пізно для осінньої посадки, їх необхідно прикопати. Для цього вибирають затінене місце або створюють штучне затінення, щоб максимально затримати розпускання бруньок. Саджанці приколюють у похилому положенні на глибину 30-40 см. Весняну посадку проводять, як тільки дозволить ґрунт, щоб не упустити вологу.

При використанні зелених саджанців із закритою кореневою системою посадку проводять з ранньої весни до пізньої осені. 

Рослини, посаджені у цей спосіб влітку, потребують додаткових витрат на поливи та позакореневі підживлення, але він окупається внаслідок більш раннього вступу частини кущів у плодоношення наступного року. 

Схеми посадки 

Залежно від сортових особливостей найдоцільніше застосовувати наступні схеми посадки:

  • 0,5х1,3 м – для сортів, що дають хороший урожай на річних гілках з будь-яким габітусом куща, крім тих, що одночасно сильно розгалужені та розлогі; 
  • 0,7 х1, 5 м – для сортів, що дають основний урожай, починаючи з дворічних гілок або сортів, що не вписуються в першу схему.

Ряди орієнтують у напрямі з півночі на південь. 

Для одиночного ряду можлива будь-яка орієнтація щодо сторін світла. Головна умова для його розміщення, щоб притінення не перевищувало 2-3 години на день. При посадці одиночним рядом для будь-яких сортів прийнятна відстань між кущами 0,5 м. 

Посадка одиночними кущами доцільна тільки, якщо розміри виділеної для них ділянки не перевищують 1,2х1,2 м.

Посадка кущів 

Підготовка до посадки починається з середини серпня і полягає:

  •  у звільненні виділеної ділянки від попередників та бур'янів (краще за допомогою гербіцидів типу Раундап); 
  • розмітці ділянки (для чого на північній та південній межах ділянки кілочками відзначають центр майбутніх рядів, а між ними межі майбутніх доріжок шириною 40 см); 
  • внесення органічних та мінеральних добрив відповідно до норм рівномірно по всій площі, за винятком майбутніх доріжок;
  • перекопування на глибину 25-30 см, з наступним плануванням поверхні ділянки. Якщо земля суха або сильно ущільнена для полегшення роботи, необхідно за 1-2 доби до перекопування зволожити землю дощуванням. Цю операцію бажано повторити перед плануванням ділянки. 

Посадкову яму або траншею (залежно від схеми посадки) копають глибиною 35-40 см і шириною 50-60 см.

При викопуванні ями верхній шар ґрунту розміщують по один бік і змішують його з половиною норми мінеральних добрив, а нижній – по інший. Органічні та другу половину мінеральних добрив вносять безпосередньо в яму і перемішують із землею в ямі до однорідної маси.

Перед посадкою у саджанців підрізають пошкоджені кінці коренів і вимочують у питній воді від 1 години до 7 діб (якщо коренева система значно підсушена).

У воду бажано додати стимулятор коренеутворення.

При посадці саджанці заглиблюють, щоб рівень ґрунту був на 5-8 см вище за початок кореневої системи. Це дозволяє отримати додаткове коріння та пагони із заглибленої частини стебла, що особливо важливо для сортів зі слабкою пагоноутворювальною здатністю.

При посадці одиночними кущами саджанцю краще надати похилого положення під кутом 30-45 ° у напрямку захід-схід, що дозволить сформувати менш загущений кущ.

У посадковій ямі корінню надають горизонтальне положення та обережно засипають землею без трамбування. При засипці спочатку використовують землю із верхнього шару, а потім із нижнього. 

Необхідно стежити, щоб при посадці мінеральні добрива не стикалися з корінням, що може спричинити опік коренів та погіршити приживання.

Присипавши коріння, яму заливають водою з розрахунку 5-10 літрів під кущ, орієнтуючись на час вбирання води (не менше 3-5 хвилин), а потім досипають яму до рівня ґрунту і мульчують 3-5 кг органічних добрив або тирси.

Після посадки саджанці обрізають, залишаючи над рівнем землі лише 2-4 добре розвинені бруньки. 

Обрізка та формування кущів

На початку - середині травня наступного року, коли "нульові" пагони досягнуть висоти 10-15 см, їх нормують.

При загущеній посадці залишають 2 "нульових" пагона. При посадці одиночними кущами їх кількість визначається схильністю сорту до розгалуження: 3 – для сильно, 4 – для середньо- і 5 – для слаборозгалужених сортів.

Намагаються залишити найсильніші різноспрямовані пагони.

Один з залишених пагонів (найслабший або неправильно розташований) восени видаляють. Він є страхувальним.

Цю операцію повторюють щороку.

У ці ж терміни навесні видаляють бічні відгалуження, що утворюються на гілках старших порядків (порядок гілки означає скільки років ця гілка плодоносить) на висоту 10-15 см від поверхні землі, що дозволяє уникнути зайвого загущення в нижній частині і покращує догляд за кущем. 

Під час збирання останніх ягід урожаю гілки, що відплодоносили вдруге при загущеній посадці або втретє при посадці одиночними рядами або окремими кущами, вирізують на рівні землі. Це дозволяє до осені отримати більший сумарний приріст на гілках, які залишилися, що є основою для врожаю майбутнього року.

Залишати гілки старшого трьох років немає сенсу, оскільки сумарний приріст куща починає знижуватися, що веде до зниження врожайності та якості ягід.

Під час осінньої обрізки видаляють усі поламані гілки та ті, що загущують крону, з ознаками хвороб та пошкоджень шкідниками частини гілок.

Обрізка верхньої частини молодих пагонів без перерахованих вище причин неприпустима, оскільки призводить до зниження врожаю.

Для сортів, що слабо гілкуються, після збирання врожаю на "нульових" пагонах, які досягли висоти 40-50 см, для посилення розгалуження можна прищіпнути верхівки, що так само сприяє збільшенню сумарного приросту.

Внесення добрив та підживлення

Поряд з обрізкою внесення добрив є основою отримання високих урожаїв чорної смородини.

Відсутність підживлення добривами впродовж одного сезону за інтенсивної технології може спричинити втрати до половини врожаю впродовж наступних двох років.

Застосування хлорвмісних добрив на ягідних культурах у весняно-літній період неприпустимо взагалі, оскільки призводить до хлорозу. Можливе їх використання, як виняток, тільки восени.

Наведені нижче норми внесення добрив розраховані на 10 м2 (найменші значення означають витрати для багатих ґрунтів, а великі – для бідних).

  • Під перекопування вносять 100-120 кг органічних добрив, 1,2-1,5 кг суперфосфату та 0,3-0,4 кг сульфату калію.
  • У посадкову яму вносять 2,5-3 кг органічних добрив, 100-150 г суперфосфату та 20-30 г сульфату калію.
  • Навесні наступного року (після розпускання бруньок) вносять 12-15 г сечовини під кожен кущ. Якщо посадка проводилася навесні, азотне добриво вносять через 2-3 тижні після посадки.
  • У рік першого плодоношення навесні вносять 120-140 г сечовини, а після збирання врожаю вносять 60-70 г сечовини, 400-500 г суперфосфату, 100-120 г сульфату калію.
  • Починаючи з другого року плодоношення, щорічно навесні вносять 160-180 г сечовини, а після збирання врожаю – 70-90 г сечовини, 500-600 г суперфосфату, 150-180 г сульфату калію.

Крім мінеральних добрив щорічно восени органічними добривами мульчують ґрунт під кущем у межах периметра крони з розрахунку 10-15 кг під кущ. Хороші результати дає підживлення в середині травня настоями коров'яку (1:10) або пташиного посліду (1:20) із розрахунку 1 відро під кущ, та обприскування розчином мікродобрив для ягідників. 

Мінеральні добрива вносять у межах проекції крони, розсипаючи їх, і, по можливості, поєднують з поливом. Закладення добрив у ґрунт перекопуванням не забезпечує рівномірного використання їх всією кореневою системою, створює зайву концентрацію їх в окремих локальних місцях, що може спричинити опік коренів та неповне використання, та провокує механічне пошкодження поверхневих коренів. 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте