Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Затишний дім

Царствений базилік: особливості вирощування, лікувальні властивості та використання у кулінарії

25 липня 2022
625
Царствений базилік: особливості вирощування, лікувальні властивості та вживання у кулінарії

З-поміж безлічі нетрадиційних пряно-ароматичних рослин, які наполегливо відвойовують собі місце під сонцем України, базилік (васильки. – укр.) – одна з найдостойніших.

У дикому вигляді він росте в Ірані, Індії, Китаї та деяких інших країнах; в дикому – в Африці, тропічній зоні Америки, Середньої Азії, на Кавказі. Дитя тропіків, базилік вперше було завезено до Європи у XII ст., а XVI ст. став відомим уже у багатьох європейських державах. 

Назва роду (Ocimum basilicum L.) походить від грецького слова "пахнути", видова назва – базилік, вочевидь, походить від давньогрецького слова "василевс", що означає царствений. Аромат базиліка справді гідний царів. За легендою, саме в православній Греції його почали використовувати для прикрашання церков, у Західній середньовічній Європі вважалося, що запах базиліка відлякує всяку нечисть.

Найбільшою популярністю у різних народів користуються кілька видів базиліка – звичайний (Ocimum basilicum L.), євгенольний (O. gratissimum L.), священний (O. sanctum L.).

В Україні поширені пурпурова та зелена форми базиліка звичайного.

Ботанічний опис 

Базилік звичайний – однорічна трав'яниста рослина висотою 30-70 см. Стебло гіллясте пряме чотиригранне з черешковим, загостреним, дрібнозубчастим блискучим листям подовжено-яйцевидної форми, яскраво-зеленого або пурпурового кольору. Квітки білі, рожеві чи червоні, зібрані у мутовки. Плід складається з чотирьох бурих горішків, які після дозрівання відокремлюються один від одного. Корінь розгалужений, розташований поверхнево.

Хімічний склад та лікувальні властивості 

Ефірна олія базиліка (близько 1%) містить комплекс різних типів хімічних сполук та залежно від клімату, ґрунту, часу збору, у ньому змінюється не лише його кількість, а й склад. Якість базиліка визначають три найважливіші ароматичні компоненти – ліналол (40%), естрагол (25%), євгенол. Крім того, базилік містить цукри, каротин, фітонциди, вітаміни С, В2, РР, рутин. Аскорбінової кислоти у ньому вдвічі більше, ніж у петрушці.

"Хто базилік жує, той довго живе" – говориться у кавказькому прислів'ї. У народній медицині рослину застосовують при епілепсії, головних болях, простудних захворюваннях, як протиглистяний, протилихоманковий, відхаркувальний, сечогінний і дезінфікуючий засіб. Усуває печіння, свербіж, набряклість тканин після укусів комах.

У медичній практиці базилік відомий як протиспазматичний засіб. Він має стимулюючі та освіжаючі властивості, є відмінним знеболюючим засобом, насамперед при нервових захворюваннях, мігрені, ревматичних болях, артриті, м'язових судомах та при подагрі. 

Квітучі верхівки та ефірну олію базиліка використовують у ароматерапії. Він стабілізує настрій, позбавляє депресії, нервового виснаження, безсоння, меланхолії, відновлює нюх після тривалого нежитю, полегшує дихання.

Діє як стимулюючий і зміцнюючий засіб при фізичних та розумових навантаженнях, допомагає зосередитися та підвищує ефективність розумових процесів.

  • Приймають настій трави по півсклянки 2-3 десь у день (2 ст. ложки трави заливають 0,5 л окропу і настоюють до охолодження).
  • Цей настій використовують і зовнішньо для полоскання та компресів при ангінах, стоматитах, екземі та алергічних дерматитах.

Свіжий сік рослини закапують при гнійному запаленні середнього вуха. 

Розмноження та агротехніка 

Розмножується базилік розсадним способом та насінням

Базилік вимогливий до ґрунтової родючості, тепла, світла та вологи, особливо під час проростання насіння і в першу половину вегетації (до початку цвітіння).

  • Насіння проростає при температурі не нижче 10 °С, причому чим нижче температура, тим повільніше з'являються сходи.
  • При температурі 20-22 °С сходи з'являються через 10-14 днів.
  • Насіння зберігає схожість протягом 4-5 років.

Перед посівом ґрунт злегка ущільнюють, щоб глибина загортання насіння не перевищувала 2 см. У Лісостепу та Поліссі України насіння базиліка звичайного та священного визріває щороку, а базиліка євгенольного (більш теплолюбного) не завжди дозріває навіть за розсадної культури. 

Базилік чуйний на добрива, і якщо після літнього зрізання ділянку удобрити та добре полити, то до осені можна отримати ще один урожай пряної зелені. Його можна вирощувати і в кімнатних умовах – на підвіконні. 

Використання у побуті 

Заготовляють пагони базиліка, зрізуючи соковиті верхівки, які мають трохи гіркувато-солодкуватий смак.

  • Найбільший вміст ароматичних речовин відзначається в період бутонізації, до початку цвітіння, тим часом його найкраще заготовляти на зиму.
  • Сушать зелень базиліка в приміщенні, що добре провітрюється, при температурі не вище 35 °С.
  • Аромат трави добре зберігається при герметичному закупорюванні.

У кулінарії базилік використовують для приготування овочевих страв з квасолі, гороху, бобів, супів, соусів, салатів, страв з томатів, шпинату та квашеної капусти. Він покращує смак салатів, перших та других овочевих страв. Використовується базилік при маринуванні помідорів, огірків і кабачків. Подрібнені листочки базиліка покращують смак свинячих котлет та страв із печінки, ковбас, шашликів.

Базилік широко використовують для віддушки оцту, який надає пікантного смаку салатам і білим соусам. Додають його в сир, олію, омлети та салати з крабів.

Це цікаво:

В Італії завдяки базиліку народився знаменитий помідорний соус, який використовується і для піци, і для спагетті, і для багатьох інших страв. Кажуть, що сьогодні червоно-біло-зелені кольори італійського державного прапора сприймаються самими італійцями як улюблене гастрономічне поєднання: помідори – моцарелла – базилік.

  • Часто базилік використовують у поєднанні з іншими прянощами. Суміш із розмарином посилює перцевий запах, з чабером – збільшує гостроту страви. Добре поєднується базилік з майораном, петрушкою, коріандром, м'ятою, естрагоном.

Базилік євгенольний у сирому вигляді в їжу майже не використовують, оскільки листя у нього набагато грубіше, ніж у базиліка звичайного. Він більше відомий як ефіроолійна культура, з якої отримують дуже цінну ефірну олію для парфумерно-косметичної промисловості. Базилік євгенольний використовують для віддушки тютюну, виробництва високоякісних парфумів та одеколонів, зубних паст, ліків. Його ефірна олія необхідна у целюлозно-паперовій промисловості та піротехніці. Відходи є гарною сировиною для виготовлення лаків і фарб. Євгенол, що отримують з ефірної олії, застосовують для вироблення ваніліну.

Ефірна олія базиліка євгенольного успішно замінює гвоздичну ефірну олію, яку одержують із квіткових бруньок гвоздикового дерева, що росте на островах Занзібар та Мадагаскар. Виявилося, що основні ароматичні компоненти у цих оліях ідентичні. Так що, якщо на вашій кухні відсутня натуральна гвоздика, її цілком замінять в овочевих та плодових маринадах пару листочків євгенольного базиліка. 

Ольга Корабльова 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте